Мої відкриття

 Мої відкриття останнім часом — про внутрішній спокій. Я зрозумів(ла), що він не залежить від обставин так сильно, як я думав(ла). Він народжується в моменті, коли перестаєш усе контролювати й дозволяєш собі просто бути.

Я відкриваю, що «достатньо» — це не про мало, а про чесно. Коли чесно з собою, зі своїми бажаннями, зі своїм темпом.

І ще одне відкриття — не всі відповіді приходять одразу. Деякі потребують тиші, часу і трохи віри.

Можливо, саме в цьому і є справжня глибина життя.


Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Рекурсія

Зображення
  Рекурсія – це метод програмування, який дає змогу функції багаторазово викликати себе доти, доки не буде виконано умову завершення. Умова завершення змусить функцію повернути значення або виконати будь-яку дію, або викликати переповнення стека і збій програми.     if x == 1:         return 1     else:         return (x * factorial(x-1)) num = 3 print("The factorial of", num, "is", factorial(num)) Що видно на фото: На столі стоїть великий монітор , на якому написано “RECURSION” . Усередині екрана показано той самий монітор , але менший. У ньому знову є такий самий екран, і так повторюється багато разів , ніби «екран у екрані». На столі також є ноутбук, клавіатура, чашка, блокнот і ручки , що створює атмосферу робочого місця програміста. На екранах видно код , що підкреслює тему програмування. Коротке пояснення рекурсії: Рекурсія — це коли функція викликає саму себе , щоб розв’язати задачу, розбиваючи її на м...
Докладніше

Мої відкриття

 Мої відкриття — це про людей. Про те, як важливо бути поруч не тоді, коли зручно, а тоді, коли потрібно. Я відкрив(ла), що щирість завжди відчувається. Її не замінять ні статуси, ні красиві слова. Вона або є — або її немає. Ще я зрозумів(ла), що відпускати — це теж форма турботи. Про себе і про інших. Не тримати там, де вже немає місця для росту. І, напевно, головне — цінувати тих, хто залишається. Без зайвих умов.
Докладніше